Ця тема створена для ознайомлення із різними видами сопілки. Закачайте портфоліо Янова Віталія. Там ви знайдете опис різних класів і видів сопілок, їх фото, а також записи мелодій на різних сопілках (альт, тенор....)
При виробництві сопілок їх класифікують наступним чином:
згідно діапазону + найнижча нота даного діапазону (тобто, коли всі дірочки закриті, найслабше диханя для звуковидобування).
Отже, у нас існують такі фабричні сопілки: пікколо - у Фа сопрано (прима, "стандартна") - у До альт - у Соль тенор - у Фа бас - у До
Але дану (нашу існуючу) класифікацію (точніш назви діапазонів) багато хто вважає НЕ коректною (див. у http://sopilka.ucoz.ua/load/6 записи Квінтету сопілкарів) і прив'язують до європейської, де блок-флейти поділяються на: пікколо - у фа сопрано - у до альт - у фа тенор - у до бас - у фа.
Тобто згідно цього, наші сопілки мали б бути: пікколо - у фа сопрано - у до альт - у соль і у фа тенор - у до бас - у фа (тобто трьох останніх змінити) ______________________________________________________________
Примітка: хоч і в нотних станах записують найнижчу ноту сопранової сопілки як до першої октави, насправді це є до другої октави (записують так для зручності "читання" нот із нотного стану).
І, на останок, частоти найнижчих нот сопілок: пікколо - фа другої октави (698,46 Гц) сопранової - до другої октави (523,25 Гц) альта в соль - соль першої октави (392,00 Гц) альта в фа - фа першої октави (349,23 Гц) тенора - до першої октави (261,63 Гц) баса - фа малої октави (174,61 Гц)
Для вибору мікрофона для запису/чи підслення звуку сопілки, орієнтуйтеся, що діапазон інструменту від наведеної частоти найнижчої ноти до двох октав вверх (тобто даної частоти, помноженої на "4").
Доброго часу доби. Сам я зовсім за професією не музикант, але маю шкільну освіту по контрабасу і досить довго грав із групою. Щойно відпочивав у Яремче, зайшов на базарчик, а там дід-продавець грав на сопілці. Часу того дня не було, а коли прийшов наступного дня, його не було, а була його дочка, яка й розповіла, що її батько робить професійні сопілки. Я побачив на прилавку дійсно 10-пальцеві сопілки. Просила вона за інструмент 50грн., - я його відразу купив. Зроблена з бузини. Правда, не маючи абсолютного слуху, не міг підібрати певного строю,-та й нічого в сопілках не розумію.Коли приїхав додому і звірив по нотах, закривши всі отвори, виявилось, що звучить в А#. Повчитись грати хочу, тому цікаво, чи варто вчитись саме на цьому інструменті?
Ну, раз іншого інструменту немає, доведеться на цьому, поки інший не придбаєте :))) Просто ноти перетранспонуйте в іншу тональність. Зрештою, якщо граєте самі, думайте, що то сопранова сопілка (з найнижчою "до") і тоді ніяких головоламаючих проблем ;-)
Головне, щоб дана сопілка таки була хроматичною і відповідала стандартам "брання" нот. (стандартні до-ре-мі-фа-соль-ля-сі у Вашому випадку звучатимуть з двома бемолями: cіb-до-ре-міb-фа-соль-ля)
Якщо ж хочете таки мати сопранову із цієї, то можу порадити в даному випадку: Розширити (надпилявши) або звузити (доклеївши щось або накапавши воском) голосник(прямокутна дірочка із заднього боку сопілки вверху - десь із 2 см під діркою, у яку вдуваєте повітря), тим самим піднявши або опустивши стрій сопілки. Правда не знаю, на скільки там вийде підняти - на тон сумніваюся, що вийде, та все ж можете спробувати.
Дякую! Переробляти ,звичайно, сам не наважусь. Хіба що хтось розуміючий справу. Тому буду викручуватись залежно від ситуації ) Крім того, в книзі Яремка знайшов цікаву інформацію про те , що цей майстер виготовляє сопілки "a", "b" & "h". Сопілка також куплена в гуцульского майстра - то може це є традиційним у них?
10 отворів під пальці вздовж сопілки - 8 з переднього боку, 2 ззаду І ще є три так би мовити "службові" отвори: в один вдувається повітря; в другому розсікається струмінь повітря; з третього виходить повітря при ноті "до" (зрештою і при інших нотах теж трішки з нього виходить). Але під к-стю отворів у сопілці розуміється саме к-сть отворів під пальці.
Гляньте у матеріалах цього сайті (підручниках чи фотографіях) Для прикладу - http://sopilka.ucoz.ua/photo/sopilka_s_chekhlom/2-0-16 (там видно 8 отворів вздовж сопілки; з діаметрально протилежного боку ще є два під великі пальці)
1) По частоті найнижчої ноти: до/фа/соль (хоча, навіщо себе перетруджувати - без закриття дірочок пальцями - відповідно, сі/мі/фа#). Для цього скористайтеся тюнером (якщо з визначенням октави, то це переважно комп'ютерна програма) чи порівняйте зі звуком інструменту, ноти якого знаєте (напр., піаніно, гітара чи ще щось). 2) Із вигляду/довжини: трубка піколо і сопранової з суцільного шматка дерева виточені, інші зазвичай розбірні. Хоча бувають і сопранові розбірні. Зі зниженням звуку довжина і діаметр трубки зростає: довжина піколо ~22 см, сопрано ~32, альт в фа (маркований в союзі тенором) ~ 48, тенор (маркований у союзі басом) ~70 см. (гляньте на стор. 29 першої частини "школи гри на сопілці" Романа Дверія: http://sopilka.ucoz.ua/load/dverij_shkola_hry_na_sopilci_part1/3-1-0-2(прономерована 31-ю сторінкою у даному файлі)
А чи є необхідність прив"язувати існуючу систему класифікації сопілок до європейської блокфлейтової? По-перше, блокфлейта має конусний канал, мундштуковий лабіум, а сопілка - циліндричний канал і денце. По-друге, у цих інструментів різна будова вікна лабіуму (і тому звук блокфлейти холодніший, а сопілки - тепліший). По-третє, різна кількість і призначення отворів (у сопілки немає октавного клапану, але отворів більше) - і від цього зовсім різна аплікатура. Тому на сопілці легко грати та імпровізувати в стилі української, російської, навіть румунської та молдавської народної музики, чого не сказати про блокфлейту. Зате остання зручна для барокко. По-четверте, послідовність сопілкової аплікатури дозволяє робити дводенцівки (джоломиги) та півтораденцівки, а от подвійних блокфлейт я ще не зустрічав. Отже, сопілка і блокфлейта - досить різні інструменти, кожен з яких має чіткі відмінності і особливості. Книга Романа Дверія не панацея, і квінтет сопілкарів в цьому питанні ще не аргумент. Я особисто роздивлявся їхній бас Фа (зроблений майстром на замовлення) - хоч у ньго і є традиційне денце, але канал конусний і зовсім не сопілкова аплікатура. Тобто це такий собі сопілково-блокфлейтовий гібрид. А циліндричних сопілкових басів Фа я не зустрічав, традиційно серійно вони не виготовлялись, хоча зробити такий можна, якщо додати деякі важілі та клапани. А от як його називати - контрабасом чи басом Фа (у духовому оркестрі є туба С і туба В). І яку сопілку можна назвати баритоном - Ре чи До(бас)? На мій погляд, традиційну класифікацію краще залишити незмінною (нею керуються майже всі майстри), додавши бас (контрабас) Фа і, можливо, баритон Ре, а також ще одну пікколо Соль. Слід сказати, що нинішня 10-пальцева сопілка була розроблена майстром Деменчуком у 1967 році, і з тих пір вона серійно випускалася музичними фабриками Радянського Союзу у СТАНДАРТНИХ типорозмірах і назвах. Ось іще міркування модератора з сайту www.blf.ru щодо існуючих класифікацій сопілки (цитата): Так не только фабричные сопилки именуются так. Большинство мастеров под названиями "альт", "тенор", "бас" подразумевают имено соль, фа, до. Основной критерий, по которому стоило бы давать типоразмеры - это использование того или иного диапазона в музыке. И диапазоны прочих инструментов тут совсем ни при чем. Почему бы тогда не называть типоразмеры по примеру оркестровой поперечки, дизи, саксофона, трубы, кены или флейт Пана? То есть, у блокфлейты были свои этапы становления как инструмента, и используемые типоразмеры - это одно из отражений того, что на них играли и как на них играли. Десятидырочной сопилке, как инструменту, который никакого тношения к блокфлейтовой музыке не имеет (кроме того факта, что особого труда исполнение этой музыки на сопилке не составит), не стоит ориентироваться на эти критерии. Все, что писалось до сегодняшних пор для всяких квинтетов, подразумевает именно такие типоразмеры. Божена, насколько я понимаю, блокфлейтистка, и ей просто удобнее мыслить диапазонами блокфлейты, ди и музыку они играю несопилочную. И я не вижу оснований вообще задумываться о каком-то переназвании Да и от того, что кто-то для себя начнет называть сопилки по-другому, ничего не изменится :)__________________
BuZZ, я так зрозумів - у Вас сопілка строю Сі-бемоль (Ля-дієз), тобто на тон нижче від натурального. Так строїть труба (можете ставати у духовий оркестр і грати її партію). Якщо Ви граєте самі, без акомпанементу - не сушіть собі голову, грайте, як на звичайній сопрано. Найбільш зручні тональності - Ре мінор, Ля мінор, Мі мінор, Соль мінор. Коли хтось Вам підіграватиме (на гітарі, баяні, фортепіано) - у них це будуть відповідно До мінор, Соль мінор, Ре мінор, Фа мінор. Ніяких голосників не підпилюйте! При піднятті не те що на тон, навіть на півтона у Вас перестануть строїти між собою октави і звучання сопілки стане більш матовим, тупим. Такий метод в цьому діапазоні не працює. Можете первірити мої слова (якщо 50 грн. це не гроші). Тональності Ля, Сі бемоль, Сі не вважаються традиційними (традиційні До, Соль, Фа, іноді Ре). Майстри можуть виготовити і інші тональності на замовлення (очевидно, це мається на увазі в книзі Яремка).
Віталіє, про блок-флейту було для прикладу. Давайте згадаємо вокальні діапазони:
Бас - фа великої - фа першої октави Баритон - ля великої - ля першої октави Тенор - до малої - до другої октави Контральто (у хорі зветься "альт") - фа малої - фа другої октави Меццо-сопрано - ля малої - ля другої октави Сопрано - до першої - до третьої октави
Це ж універсальна система діапазонів, з нею легко зрозуміти діапазон голосу/інструменту. Якщо її порушувати, називаючи тенор (в класичному його розумінні) басом, то навіщо взагалі таку систему приймати за основу?
Abiturient, следует отбросить свой максимализм. Почему нужно привязываться к голосу? С какого перепугу вдруг появилась "универсальная система диапазонов". Ну-ка, посмотри, где тут универсальность: http://blf.ru/forum/showpost.php?p=9891&postcount=9
Почему не к саксофонам, почему не к медным, почему не к поперечным флейтам? Точнее, даже так: "Почему вообще следует привязываться хоть к какому-то классу инструментов?"
Нужно просто понять, что от того, что сопилку в фа будут называть не тенором, а альтом, все равно никто не станет ее больше или меньше использовать в музыке и исполнительстве :) И заказывать никто не станет меньше сопилок в соль.
А еще можно было бы не полениться и поискать информацию о диапазонах различных духовых, об истории становления системы этих типоразмеров. И тогда стало бы окончательно понятно, что типоразмеры именно такие ввиду определенных акустических особенностей, ввиду исторического репертура, ввиду потребностей в модификации исторических инструментов, ввиду еще много чего...
Что каждый инструмент имеет в основе своего действия акустические принципы, и что при использовании этих принципов достижимы лишь определенные гроскостно-тембровые диапазоны. Вот, например, свистковую блокфлейту сравнивать со свистковой же сопилкой не следует хотя бы потому, что барочная блоклейта с выраженным конусом - это исключительно камерный инструмент, в то время как сопилка - это инструмент открытого пространства, инструмент ансамбля народных инструментов. Можно было бы не фантазировать о несуществующем, а выяснить, как классифицировались исторические цилиндрические рекодеры http://fontegara.narod.ru/medieval.html , увидать что для них сопрано в ре/до и альт в соль - это правило, а не исключение. Можно было бы догадаться, что сопилки ниже сопрано - это изначально ансамблевые инструменты с уменьшенным диапазоном и громкими низами, их цель - давать гармонический "фон", причем именно фа и соль, соседние по квинтовому кругу, наиболее всего подходят для этой роли, от баса вообще нужна лишь одна октава, да и вне концертного зала, на улице, его фиг услышишь даже в таком исполнении.
К тому же, не следует забывать, что кроме сопрано тенора и альта часто заказываются сопилки: - в ми мажоре - в ре мажоре - в ре миноре (часто называют "гуцульской сопилкой") - в нижнем ре (бас в ре) - появляется интерес с сопилкам в ля.
Это тоже "устаканившиеся" типоразмеры, им же тоже нужно дать названия :))))
По сути, к хорошему мастеру можно приволочь своё туловище и сказать: "Я хочу сопилку от такой-то нотки в мажоре/миноре с такими-то темброво-диапазонными характеристиками". Мастер сначала спросит "зачем", потом подумает, предложит варианты реализации и вы совместно (исполнитель!+изготовитель) обрисуете контуры будущего инструмента.
То есть, нужно просто переключить в сознании пунктик, что для системы типоразмеров "почему" важнее чем "зачем". Собственно, вопрос "зачем" - это всегда вопрос дилетанта, поскольку для опытного человека, получившего ответ на вопрос "почему", любое "зачем" уже ясно как божий день :)
А еще можно начать делать очень замечательные инструменты сопилочного типа для конкретной музыки, а потом давать им понравившиеся названия. И тогда можно стать родоначальником всех названий :)
1) "Нужно просто понять, что от того, что сопилку в фа будут называть не тенором, а альтом, все равно никто не станет ее больше или меньше использовать в музыке и исполнительстве" так я нічого і не писав проти використання у музиці альтів у соль та фа ))
2) "Почему вообще следует привязываться хоть к какому-то классу инструментов?" відповідь була у моєму коментарі над Вашим: щоб легко зрозуміти діапазон/висоту інструменту людині, яка з даним інструментом не стикалася. Наведу аналогію з Періодичною таблицею хімічних елементів: знаючи який стовпець, одразу знаєте приблизні хімічні властивості. Звісно, є ізотопи, яких в природі є мало. Цими ізотопами є сопілки на замовлення у незвичних тональностях ;-)
3) "для системы типоразмеров "почему" важнее чем "зачем"" цілком погоджуюся, що якщо тональності не зручні, треба замовляти інструмент у іншій тональності. Однак це цілком не має ніякого відношення до цієї розмови ;-)
Да и от того, что кто-то для себя начнет называть сопилки по-другому, ничего не изменится :)__________________
